В кафе, наполненном толпою,
Где злато плещется в вине,
Как я люблю побыть с тобою,
Печаль моя, наедине.
Там, в уголочке, в час вечерний
Сидим вдвоём с тобой одни,
Внимая струн тоске безмерной,
Как плачут жалобно они.
И сердцу сладко...струн звук льётся,
Огни, весёлый смех, вино...
Как хорошо, коль болью бьётся
На свете сердце хоть одно.
В кафе, наповненім юрбою,
Де ллються вина золоті,
Як я люблю лишатися з тобою,
О смутку мій, на самоті.
В кутку десь, в сутіні вечірній,
Ми сидимо удвох, одні,
І тихо слухаєм в журбі безмірній,
Як плачуть струни жалібні.
І серцю солодко... Музика грає,
Огні, веселий сміх, вино...
Як хороше, коли страждає
На світі серце хоч одно.
10.VII. 1919
Александр Олесь. В кафе, наполненном толпою... с у
© Copyright: Андреа Дженнифер Олайя, 2015
Свидетельство о публикации №115032103005
Свидетельство о публикации №115032103005
Рецензии
