В поезіях душа мов на долоні
Відкрита і беззахисна – читай!
Я не ховаю сліз своїх солоних,
Таких, що далі – хоч не розсвітай.
Веду тебе, читачу мій, стежками
Осінньої багряної пори
До озера, де сопілкар – нестяма
Із Мавкою востаннє говорив.
Я райдугу весняну після зливи
Тобі дарую, ось вона – краса.
Живи в любові, завжди будь щасливий
І, як і я, повір у чудеса!
Читачу
© Copyright: Татьяна Гребенюк 2, 2015
Свидетельство о публикации №115031903345
Свидетельство о публикации №115031903345
Рецензии