остаточне

На пам'яті шалена пристрасть  долі.
Та перші рими, втілені  в  віршах,
Які нас поєднали мимоволі,
А потім розвели по закутках.
І досі, вчас, коли нестерпний відчай,
Долонь стискаю міцно у кулак.
Подовжую між нас свідомо відстань,
Щоб не зізнатися в коханні! Мов  їжак,
За голками рятую щире серце.
Зневірене, вразливе, мовчазне.
Та відступаю... Вирішила вдень ще -
Це віршування остаточне.


Все.


03.11.2014р;19.03.2015г.


Рецензии
очень! Только... пишите!!!!

Лунная Река   25.03.2015 16:30     Заявить о нарушении
Спасибо...
Видно это сильнее моих решений "не писать"

Таис Весенняя   27.03.2015 09:38   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.