Сумує в задумі хатина,
Стомилися чорні тини.
Покинула дім господиня -
Під стріху стоять бур'яни.
В саду пересохла криниця,
Тужливо скриплять явори
І вікна, мов хворі зіниці,
Не бачать проміння весни.
До всього звикає людина
І зможе продовжити путь.
Самотність - біда для хатини,
Хати без людей не живуть.
***
© Copyright: Микола Попович, 2015
Свидетельство о публикации №115031806329
Свидетельство о публикации №115031806329
Рецензии