Колискова

Ой поволі, ой поволі сонечко сідає,
Потихеньку, помаленьку нічка наступає.
Задрімали і затихли у гаю дубочки,
Потомились та й поснули на дубах листочки.

Ой на небі, ой на небі зорі розцвітають,
Господаря – Місяченька зірочки вітають.
Привітались й полягали травоньки у полі,
Нахилились – покорились високі тополі.

Ой тихенько так гарненько Місяченько співає,
На синочків та на дочок дрімоту пускає.
Слухайте, діточки, мою колискову –
Ніжну та чарівну казку кольорову.

Ой ростіть ви і живіте в злагоді та щасті,
Хай минають вас хвороби та лихі ненастя,
Хай збуваються усі ваші мрії чисті,
А у серці для добра хай знайдеться місце.

Ой, діточки, ви маленькі, ви мої рідненькі,
Бережіте Україну, бережіте неньку,
Та й не дайте їй пропасти у часи ці тяжкі,
А візьміте ви на плечі тягар її важкий.

Ой, маленькі українці, поможіть їй встати,
Ну а потім поможіте гору їй здолати,
Підведіть її до Моря, щоб воно помило,
Підведіть рідну до Сонця, щоб її зігріло.

От тоді, як Україна на ноги зіпнеться,
Вам, сини мої та дочки, це добром озветься,
І тоді нехай лунає пісня солов’їна
Хай живе і процвітає Вільна Україна!