Назад у майбутн
несуть мої думки мене навмання.
І спогадів вітри розтреплють волосся,
і серце пульсує - чи все так вдалося?
І пульсом тим б'ющімся тишу порушено
неначе весь світ трусить чиясь рука...
На дні ті минулі дивлюся зворушенно,
і теплу сльозу відчуває щока.
У спогади ці поринаю щоденно,
і гріють вони, і тривожать...
І втратити їх я боюся страшенно!
Майбутнє їх, звісно, помножить...
Свидетельство о публикации №115031811691
