ти лиш поглянь, там зірка впала
упала прямо за горбом
і вже людей зачарувала,
і не заснути їм більш сном.
вона прийшла сюди нізвідки,
затерті, певно, всі сліди.
не залишила ніде мітки -
і розцвіли у нас сади.
сади прекрасні і чудесні,
яка безмежна благодать.
а як прийдеш до них навесні,
то так і хочеться співать.
ця зірка неспроста тут впала,
і це ми маєм пам'ятать,
колись у снах нам прилітала -
хотіла нас причарувать.
та ми боролись із собою,
забороняли полюбить,
і, стомлені вже боротьбою,
шукаєм зараз де б спочить.
зiрка
© Copyright: Необычный Эльф, 2015
Свидетельство о публикации №115031600246
Свидетельство о публикации №115031600246
Рецензии