Важко
Коли цілував до болю у вилицях.
І скільки б не було в мені недоліків -
Ти, здавалось, ніколи не спинешся.
Не йди від мене! Я до тебе прив’язана.
До останнього слова, до останнього подиху
Тільки руки тепер мої зв’язані…
Без найменшого дотику, серед сірого мотлоху.
Свидетельство о публикации №115031501219