Цікаво, чому розривають згадки про минуле,
Ласкаво руйнувало життя питання, що минули,
Кава на столі холодна, про неї всі забули,
Душа моя замерзла, вона у спогадах заснула.
Лиш тебе я побачу серед цих сірих очей,
Лише тебе я відчую серед клонів-людей…
Задля тебе живу, руйную купу власних ідей,
Не можу спати в думках вже десяток ночей…
Лише ти
© Copyright: Богдан Смоляр, 2015
Свидетельство о публикации №115031300446
Свидетельство о публикации №115031300446
Рецензии