Так хочу врештi я почути,
Що звiльнена на вiк вона
I все мов страшний сон забути,
Та знати - бiльше не вiйна!
Бо скiльки жаху вона принесла,
Скiлькох невинних в мить згубила..
Та вiрю я, настане в раз весна
I зацвiте рiдненька Україна!
Ти головне нiколи не здавайся
Борись за право на свободу,
В полон нiкому не давайся,
I покажи, що браття козацького ми роду!
Я вiрю в тебе, Україно!
Ми разом переможемо усе!
Моя кохана батькiвщино,
Моє ти сонечко ясне!
Батькiвщино!
© Copyright: Швец Анастасия Витальевна, 2015
Свидетельство о публикации №115031310040
Свидетельство о публикации №115031310040
Рецензии