В кiмнату влетiв, крiзь закритi вiконця,
I вивiв, босонiж, мене на порiг
Оманливий промiнь зимового сонця, -
Всмiхнувся, зрадiв, а зiгрiти не змiг...
I з холодом в серце прийшло розумiння
Того, що несправжнiм буває тепло.
I щиро повiрити можна промiнню,
Яке у кiмнату заходить крiзь скло.
Оманливий промiнь зимового сонця
© Copyright: Андрей Головня, 2015
Свидетельство о публикации №115031209399
Свидетельство о публикации №115031209399
Рецензии