Затихла ніч,
Мовчать пташки,
Лиш темне небо сіє сльози,
Що засівають навкруги.
Сп’янілий вітер засинає,
Ще щось бурмоче серед степу.
Ось перший грім… ледь-ледь лунає,
Початок літнього вертепу.
Ковил сивий, укривши землю,
Додолу голову хита
Ти знову плачеш синє небо,
Та ні. Там витанцьовує гроза.
Заграва блискавок осяйних,
І ніч, як день,…на сполох б’ють
Задріботіли краплі мокрі,
Струмками далі пробіжуть.
Хмільним напоєм землю п’янить
Вода, що падає з небес.
Та омиває її рани
Дарує чудо із чудес.
Я зустрічаю в небі просінь,
Зорю,... що вплела промінь в косу
Я полюбляю літній дощик,
Та ще… закохуюсь у грози.
Гроза
© Copyright: Александр Бирзула, 2015
Свидетельство о публикации №115031107029
Свидетельство о публикации №115031107029
Рецензии