На висоті - присівши нишком,
Поглядаючи у пітьму,
Дивишся на вечірнє місто -
Немов, шукаєш там мету.
Позираючи униз - бачиш метушню,
Ніби час для них летить невпинно.
І тільки тут - на цім даху,
Ти розумієш - як це невинно.
Але мети тут не знайти,
Бо скрізь усе таке печальне,
Адже хочеться і далі йти
І не дивитись, як все банальне.
У думках моїх горить -
Божевільна чортівня,
Аж так не терпиться творить,
Адже хочеться - нового дня...
Чари м ста
© Copyright: Джек Мандаринка, 2015
Свидетельство о публикации №115030808459
Свидетельство о публикации №115030808459
Рецензии