20. 02. 2014 - 28. 02. 2014

Цей вірш присвячується активісту Євромайдану Герою Небесної Сотні Владиславу Зубенку...
Влад отримав поранення 20 лютого 2014 року під час бійні на вулиці Інститутській в Києві. Через численні ушкодження внутрішніх органів 28 лютого 2014 року Влад помер...
Народився та жив у Харкові. Займався історичним фехтуванням, писав вірші. Йому було 22 роки...
За громадську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності Влад удостоєний звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (21 листопада 2014, посмертно).


Назавжди живий в моєму серці...




Мені так тебе не вистачає
І не можу більше я мовчать,
Дика туга моє серце крає,
І від цього хочеться кричать...
Так мало відведено нам було часу,
Не встигли життю ми з тобою порадіти
Так мало прогулянок, розмов телефонних,
Не встигли серця ми любов'ю зігріти...
Але ось вже кінець...тебе тут більше немає,
І залишилась я на землі вже сама,
Лиш промінчик твій сонячний мене зігріває
Та надій на повернення звідтіль вже нема...