У поміркованому руслі не зрадь мене, не відступись,
У дні вагання і невіри, як на Мадонну помолись.
І в пам`ять грішними думками не лізь, вона свята мов смерть,
Словами ранять, а мовчанням - надію розбивають вщерть!
Та я волію краще вмерти з живим невбитим почуттям,
Ніж існувати напівштучним, напівоманливим життям!
І може статись (час лікує), зустрінусь поглядом на мить,
Щоб зрозуміти напівслові, що вже не мучить, не болить!
***
© Copyright: Яна Счастливая, 2015
Свидетельство о публикации №115030700325
Свидетельство о публикации №115030700325
Рецензии
Смерть не сховає від любові,
а лишь розсипить в вічність біль.
Отрута схована в нещирім слові
дійшла до сердця.Попала в ціль.
Назар Свириденко 07.03.2015 12:36 • Заявить о нарушении
а лишь розсипить в вічність біль.
Отрута схована в нещирім слові
дійшла до сердця.Попала в ціль.
Назар Свириденко 07.03.2015 12:36 • Заявить о нарушении
Так, Назаре, Ви абсолютно праві! Мені дуже приємно, що Ви завжди так глибоко прочитуєте мої слова. Дякую, що не проходите повз. Тож нехай щирість завжди наповнює насамперед наші серця і домівки, а також і наше оточення. З весною Вас!
Яна Счастливая 07.03.2015 23:02 Заявить о нарушении
Яна Счастливая 07.03.2015 23:02 Заявить о нарушении