Так повелось з початку світу,
Що є зависливі брати,
Ми Авелі,живем відкрито,
Ви Каїни-брехливі пси.
І не по духу й не по крові,
Братами з вами не були,
Ви водь і чудь, чухни і мокші,
А ми Сарматії сини.
Козацька кров,сміливе серце,
У наших грудях стукотить,
У вас душа-тісне кубельце,
Де зависть й ненависть сидить.
Ми вмієм добре працювати,
А ви, привласнити усе,
Ми щирі,мужні і завзяті,
А ,ви, як бруд,що дощ несе.
І, ні історії, ні роду,
І совість,честь,це не про вас
У українського народу,
Крадете землю повсякчас.
Та ми прощати вмієм щиро,
І в мирі жили б ще віки,
А, ви, ударили у спину,
Немов шакали,шкідники.
Це не про ВАС, російські друзі,
У Вас пробачення прошу,
Про тих,що плачуть за Союзом,
І хто від путіна в екстазі,
Про москалів я тут пишу.01/23/2015
***
© Copyright: Мария Круль, 2015
Свидетельство о публикации №115030511159
Свидетельство о публикации №115030511159
Рецензии
Гарний вірш. Несе правду. Щиро дякую. Успіхів Вам і всього найкращого!
Василий Швыдкий 05.03.2015 23:45 • Заявить о нарушении
Василий Швыдкий 05.03.2015 23:45 • Заявить о нарушении