Навесні, коли птахи вертають
Із північних далеких країв
Я у думах своїх повертаюсь
До дитинства і лагідних снів.
Коли бачу матусю і тата
У зеленому нашім садку
І біленьку під стріхою хату
Що цвіте в квітах вишні в раю.
Розцвіли у садах білі вишні
Й тепле сонце всміхається знов
І немов співом птаха у тиші
В моїм серці вирує любов.
І я в світле дитинство полину
І батьків і свій край обійму
Поцілую червону калину
Із джерельця водиці поп`ю.
Хай присниться, мов лебедем білим
Я над цвітом калини лечу
Над полями й ріками країни
Яку завжди всім серцем люблю.
Де живуть давні сни запорожців,
Де немає ні сліз ні журби,
Де живе славний рід переможців
І співає про щастя пісні.
04.03.2015
Присвята Петру Калнишевському песня
© Copyright: Павло Браницький, 2015
Свидетельство о публикации №115030405351
Свидетельство о публикации №115030405351
Рецензии