Мій маленький, відкрий оченята
І міцними руками мене обійми!
Ти сьогодні так схожий на тата…
Прилетіли й до нас чорні круки війни…
Мій єдиний, чом мене не голубиш?
Я так скучила…Сонце моє,ну, вставай!
Дай-но ще раз тебе поцілую…
Ти матусю свою не лякай…
Я від сліз вже не бачу нічого,
А волосся – біліше за сніг…
Ти пробач, що тебе я сварила,
Що мене ти покинути зміг…
Не відкриються очі рідненькі,
Посміхнутись не зможуть вуста…
Не побачиш ти рідної неньки –
Бо забрала тебе вже війна…
***
© Copyright: Мария Банченко, 2015
Свидетельство о публикации №115030300511
Свидетельство о публикации №115030300511
Рецензии