Пішов козак на війну
Його жінка проводжає,
Чи повернеться, чи ні,
Взагалі про те не знає.
Заховали сонце хмари,
З степу віє вітер злий,
Не сумуй, моя кохана,
Я залишусь молодий!
Коли куля настигає,
Коня бідного мого,
Коли доля залишає
Серед степу одного.
Коли ж доля посміхнеться,
І вернуся на коні,
Не сумуй моя кохана,
Бо прийде кінець війні.
Витри сльози, посміхнися,
Подивися на мене,
Не журись, моя кохана,
Повернуся до тебе!
П шов козак на в йну
© Copyright: Елена Затулинская, 2015
Свидетельство о публикации №115030303142
Свидетельство о публикации №115030303142
Рецензии