Я прошу тебе, повернися живим навесні...
Повернись, коли заспівають пташки голосні,
Коли всі гуртом скажуть водночас "ні війні!",
Я благаю, повернись навесні...
Кричить моє серце від болю, чуючи звістки зі сходу...
А я все ж вірю, що хтось відкриє очі народу,
Що хтось допоможе відрізнити вихід від входу,
А поки я чую лише звістки зі сходу...
Та неважливі зараз проблеми народу, коли гинуть солдати...
Коли гинуть хлопці, яким не дали життя смакувати...
Проте якби би не хотіли Батьківщину віддати,
Все одно гинуть на війні тій солдати...
Повернися живим... Я благаю, прошу я, молюся!
Я пишаюся Вами... Ви сказали ворогам " Я не боюся!"
Та я з болем в очі матерів дивлюся!
Герої не вмирають... А я пишаюся і молюся...
Я прошу тебе...
© Copyright: Богдан Смоляр, 2015
Свидетельство о публикации №115030208540
Свидетельство о публикации №115030208540
Рецензии