Святих немає на землі
Святих немає на землі
О тим обличчя заховають,
Що возвеличують себе,
Апостолами називають.
Давно живеш ти як жебрак,
Байдуже брату гіркі сльози,
Чекай все вибіжить з ротів,
Скипить, запіниться жадобою.
Заграє сонце на кістках,
Заглушить стогін і зітхання,
Давно живеш ти у пітьмі,
Змією в'єшся біля тіла.
Так ти смакуєш все що є,
Христа за спиною забудеш,
Ховаєш правду і добро,
По крові ти волочиш ноги.
Де мертвих купа загниває,
Потвора гній із тіла п'є,
Танцює ненависть у тіла,
Рахує вбитих на стіні.
Де витікає як прозріння,
Отруєні людськими криками серця,
Думками інших вічно граються,
Життя нікому не дають.
Так через голову стрибають,
Ховають душі і слова,
На інших косо придивляються,
Химерні блазні як один.
Тяжка плита корінням стягнеться,
Сховає вірних і святих,
Людська байдужість і ненависть,
Панує вічність на землі.
Святих немаe на землi
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2015
Свидетельство о публикации №115030206233
Свидетельство о публикации №115030206233
Рецензии