Все просто

Все просто. Ніби читаєш чужий роман.
Ніби хилишся під вітром, наче гілка.
Ніби все це не простий самообман.
Ніби ти на небі лиш єдина зірка.

Все просто. Треба піднятися з колін.
Треба впустити знову лиш малу надію.
Треба прийняти кулі з-від усіх сторін,
Як і почуття своєї власної провини.

Все просто. Чому ж здригається земля
Від щонічних ридань, тупого болю?
Виходить, що розум вбивають почуття,
Навіть, якщо ти їх тримаєш у неволі.


Рецензии