Пiд вербою при дорозi

Ольга Новикова-Шафнер
ПІД ВЕРБОЮ ПРИ ДОРОЗІ
       ЛИСТЯ ОПАДА,
А В КРИНИЦІ КРИШТАЛЕВА
       СОНЯЧНА ВОДА…
Я СХИЛЮСЯ І НАП’ЮСЯ
       З ТИХОГО СТРУМКА.
ПІСНЯ ЛЛЄТЬСЯ
       ВИРОСТАЄ,
             ВДАЛЬ МЕНЕ ГУКА.
ПІД ВЕРБОЮ ПРИ ДОРОЗІ
        КИНУ Я ПЕЧАЛЬ,
ВАСИЛЬКАМИ МОЇ КОСИ
        ВІТЕР УВІНЧА…
Я ПІДУ НАЗУСТРІЧ ВІТРУ,
        СИВИМ ХМАРАМ ВДАЛИНІ.
НА ПРОЩАННЯ ВЕРБА ВІТИ
        ДАСТЬ ДО РУК МЕНІ.
ЩОБ ЗГАДАЛА, НЕ ЗАБУЛА
        РАДІСТЬ І ПЕЧАЛЬ,
ЩОБ З ДОРОГИ НЕ ЗВЕРНУЛА,
        ЙДУЧИ В СИНЮ ДАЛЬ.
І КРИНИЦЯ НА ПРОЩАННЯ
        ДАСТЬ ЦІЛЮЩОЇ ВОДИ,
ЩОБ ХВАТИЛО ДОСТІЛЬ СИЛИ
        ПОВЕРНУТИСЯ СЮДИ.
               
                20.07.80.КРИВИЙ РІГ
                АВТОРСЬКА    ЗБІРКА


© Copyright: Ольга Новикова-Шафнер, 2015
Свидетельство о публикации №115030110718
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Ольга Новикова-Шафнер
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Ольга Новикова-Шафнер