Землі торкаюсь діалогу,грудьми,
Що в серці затишну тривогу,з людьми.
Що віра в людську гарну долю,у нас.
Що розвивається з любов'ю,як раз.
Що на землі своїй ми діти,не раби,
Потрібні краю і зростають,немов гриби.
Щаслива доля і дім навколо,та без прикрас,
Землі п'єм щастя й силу,віру-не раз.
Землі торкаюсь діалогу,грудьми,
Бажання щастя нашим дітям,-це ми.
І воля жити,добре жити...Весь час,
Ми частка краю,за мир народів,за нас!
(Понкратова.О.В.)
Землi торкаюсь дiалогу, грудьми
© Copyright: Лена Грама, 2015
Свидетельство о публикации №115030110087
Свидетельство о публикации №115030110087
Рецензии