Автономна республiка Крим

У поліському краї, там, де льон розцвітає,
там, де вітер колише у полі жита,
у зажурі калина низько гілля схиляє-
земляка проводжає в небесне життя…

І здається, що вчора Павлик бігав по маки.
Був розумним і спритним, як всі дітлахи.
Ось сім’ю Мазуренків проводжають у Саки
(відлітали на південь поліські птахи).

Вже гніздо біля моря дружно в’є вся родина.
А під сонцем південним Павло лиш мужнів:
став засмаглим, хоробрим, і як кожна дитина,
прагнув стати дорослим, літати хотів.

Згодом в Київ поїхав наш герой при нагоді.
Там освіту здобув і киянином став,
А коли об’єднався люд увесь за свободу,
безперечно, і Паша пліч-о-пліч стояв.

Було б жити та й жити , ні об чім не тужити.
Але влада забрала права на життя.
Він жорстоко побитий підлим беркутом ситим,
розумів що вмирав . Що катам почуття?…

Плачуть верби старенькі, плаче син, плаче ненька
Україна хоронить найкращих синів.
Гинуть хлопці за волю, за її честь і долю,
І щоб гордо з небес рідний стяг майорів.


                Загинув на Майдані
 Мазуренко Павло Анатолійович (02.12.1971-21.12.2013)Автономна рреспубліка Крим  .нар.Житомирська обл.


Рецензии