Я не знаю,
як дивитись в твої бузкові очі
В яких я бачу лише сонце
закуте в ланцюгах
До тебе линуть люди,
до мене холодні ночі
З поцілунками на кровавих вустах
З бляшанками повних надії
З шрамами на душі
Твоя ранкова самотність
на вухо мені
буркотить
буркотить
буркотить
Про плями на моїх долонях,
про тортури між цими людьми
Якими ми ніколи не станемо
Ні за які подяки,
підкупи, кошти,
пляшки
Ми ніколи з тобою не станемо
Дряпати один одному обличчя
й лежати у ліжку з іншими
не коханими
й чужими людьми
***
© Copyright: Саша Фельдман, 2015
Свидетельство о публикации №115022810783
Свидетельство о публикации №115022810783
Рецензии