Моральне вбивство

За своє життя я багато пережив:
Моральні вбивства тих, ким дорожив,
Знущання в школі тих, хто навіть гірше мене жив.
Та я не з тих, хто звик без бою здаватися,
Мене не зламала смерть, тож можете не намагатися
Зруйнувати моє життя і в мені сумніватися,
Бо я вже навчив свої сторінки самотужки перегортатися.
Тепер просто сиджу у кріслі,
Як той грізний цар лісу грізлі,
Вже пізно гадати, чого мене ви гризли,
Тепер ви у душі як коти облізлі.
Мені начхати на ваше життя та на ваші принципи,
Мене більше не цікавлять ті тупі стереотипи.
Я без запрягань зруйную ваші генотипи,
Зачекайте трішки, скоро прибудуть смолоскипи.
Я не нию нині, що душа моя потихеньку тліє,
Але коли в чужих очах темніє, в моїх тільки світліє.
Де тут горизонт? Він десь там? За тими могилами?
Ну тоді я прорию його вашими тупими рилами.
Ви вперше побачите людину з такими крилами...
Ви мене в польоті не зіб'єте навіть золотими вилами