Битва за життя

Досить мовчати, коли нагло руйнують нашу долю,
Коли юнаків везуть на жорстоку війну проти їх волі.
І все заради того, щоб жирні пики з ради жили у достатку,
А водночас з АТО замість молодих тіл привозять понівечені остатки.
Кожен день – це плач маленької дитини, як втратила батьків,
Кожен день – це смерть солдата, який заради сім'ї вбивав ворогів.
Комусь на все це начхати, хтось і далі живе своїм життям,
А для когось життя вже немає, душа його вже відійшла у Божий храм.
І все лише через гроші, через божевільне бажання владарювати,
На владі сусідніх падлюк треба придумувати нові види страти.
Але так було завжди, неньку нашу ладні всі брудними руками чіпати.
Проте не треба забувати, що ми Українці, а це вам не тупі магнати,
Ми волелюбний та найкращий народ, слово «свобода» наше творіння,
Падіння на злет перетвориться згодом, це без жодного сумління.
Заспівають пташки, засміються щасливі волелюбні діти,
Заграють кобзи, в обіймах життя освітлять наші серця зігріті.