Я стискаю гнів свій у долоні.
Йде війна. Вручають атестат,
Хтось поранений, убитий, у полоні,
І лунає пострілів набат.
Прикро. Я не можу з цим змиритись,
Як себе від кулі захистить?
Вивчитись, кохати, оженитись,
І щасливо молоді роки прожить.
Поки що стріляють і стріляють,
Випускний – такий короткий бал!
І для нас сьогодні не співають,
Замість музики звучить гарматний шквал,
Я хотів би в ріднім місті жити,
Та тікати треба від війни,
Хочуть мою землю захопити
Й знищити прокляті вороги.
Молодість, спотворена війною,
У очах тривога, біль і страх,
Щоб було у нас над головою
Мирне небо наяву, не в снах.
Випускник 1941 го 2014 го рр
© Copyright: Сафие Гасанова, 2015
Свидетельство о публикации №115022604757
Свидетельство о публикации №115022604757
Рецензии