***
Поки на сході йде війна,
Тіла шматує, щоб в труні закритій
Ховати в землю,
Сил нема глядіти.
Вони народжувались у добрі й любові,
Щоб не вмирати передчасно в морі крові,
Зростали, вчились в школі, друзів мали,
І мріяли, і віддано кохали,
Все перекреслила війна проклята,
Нема людини, воїна, солдата,
Розчавилися мрії у вогні,
В розірваних серцях і на руїнах
Розквітнуть квіти, що покладуть живі
У пам'ять тих, хто підірвались на мінах.
Закрились очі – і загинув світ,
Світ сподівань і помислів таємних,
Все зупинилось, все тепер даремно,
І темрява на сотні тисяч літ.
Свидетельство о публикации №115022604728