Костянтину Симонову (Переклад)
Ти чекай, я повернусь,
Тільки ти чекай,
Все одно я обізвусь,
В райдуги спитай.
Ти чекай, як сніг мете,
І коли жара,
Той додому не прийде,
Де є забуття.
Ти чекай, як з дальніх місць
Лист не принесуть,
Ти чекай, як надоїсть
Всім, хто разом ждуть.
Ти чекай, тебе прошу:
Не бажай добра
Всім, хто знає в мить страшну,
Що забуть пора.
Хай повірять мати й син,
Що мене нема,
Ти у спогадах прилинь,
Вип'ємо вина,
Друзі теж повірять в те,
І біля вогню вип'ють,
А вино гінке, бо за смерть мою.
Ти чекай, і я прийду
Всупереч смертям,
А уб’ють – я оживу,
Так судилось нам.
Зрозуміли ті чи ні,
Хто не вміє ждать,
Ти змогла удалині
Мене врятувать.
Як я вижив, будем знать
Ти, любов і я,
Просто так зуміла ждать
Тільки ти одна.
Ти чекай
© Copyright: Сафие Гасанова, 2015
Свидетельство о публикации №115022604721
Свидетельство о публикации №115022604721
Рецензии