Черн гову з любов ю

Стоїть Чернігів над Десною,
Як воїн, що пильнує край,
Колись обпалений війною,
Тому на варті зазвичай.

Він береже наш мирний спокій
Я пращі вічную красу,
Як поклик серця й дум високих,
Я місту шану віддаю.

Нехай цвіте і зеленіє,
Як сад, доглянутий людьми,
І разом з ним душа радіє
Звитязі й миру на Землі.

      Він – частка серця, він – родина,
      Непереможний у віках,
      Моя маленька батьківщина,
      У неба синь злітає птах.

      Йому багато сотень років,
      Він свідок багатьох подій.
      Мій легендарний, синьоокий,
      Ти завжди будеш молодий.


Рецензии