Михайль Семенко. Ленiнград
http://www.stihi.ru/2015/02/25/2310
ЛЕНІНГРАД
Сірою в димі громадою
пляма перед моїм шляхом —
ще раз стоїть Ленінград
сліпучою в серці бляхою —
ще раз твоїми вулицями
пройде твій волоцюга син —
може в-останнє поцілується
хоч і не знає з ким.
Дні твої ночами ранило
і найближчий мені твій граніт —
смерклими твоїми ранками
попливе під мостами лід —
і пароплави з чужою мовою
пройдуть в далеку путь —
як же мені головою садовою
тебе — Ленінград — забуть?
Ще раз твоїми бруками —
п'яний я перейду
в двінках твоїх і грюках
зобачу тінь бліду —
тінь перебутих натовпів
і мету віковічних бажань —
від запорізьких заступів
до сьогоднішніх захололих ран —
знову зустрінеш сльотою
й китицею згадних принад —
ти живеш у мені скорботно —
Ленінград!
1926
З віршів 1922-1928 років
Читати далі: М. Семенко — Нiчний Берлiн
http://www.stihi.ru/2015/04/25/11299
Свидетельство о публикации №115022502312