чому знов очі засіяли,
чому обличчя знов блищить.
а квiти на вiкнi й не в"яли,
i час так швидко не бiжить.
чому пicнi я знов спiваю,
чому радiю знов i знов.
сама цього навiть не знаю...
чи то накоїла любов?
чому вiршi йдуть раз за разом,
чому натхнення знов не спить.
можливо я одного разу
втомлюся це вам говорить.
I замiсть смутку - знову щастя,
I замiсть слiз - веселий смiх.
в кiмнатi попiрцi цi м"ятi
з вiршами iз сторiн усiх.
я вiдчуваю тепло серця,
як б"ється швидко..знов стучить.
душа радiє i смiється,
вона вiд мене щось таїть.
а що таїть... я i не знаю,
але радiю знов i знов.
я зараз серцем вiдчуваю,
що таїну звуть ту - "любов".
Любов
© Copyright: Руслана Яковлева, 2015
Свидетельство о публикации №115022511925
Свидетельство о публикации №115022511925
Рецензии