В гущавині сутінок млявих,
Незатишних, сірих і кволих
Втомлене місто зітхає.
Ллється по вулицям сонним
Вечірня мелодія:
Рівна, спокійна, сумна,
До божевілля якась монотонна.
В цю мить нагадує місто човна.
Ось тільки-но рухався, плив,
Тільки-но жив,
Чуть було гомін людей,
Емоцій було сповна,
А тепер, мов під ним мілина,
Вщух,
І сутінковий туман
Ту велетенську примару човна накрива.
Але ні,
То тільки здалося на мить.
За секунду з'являються вогники, ліхтарі,
Затишком ваблять маленькі хатки,
Сяють яскраво новобудови.
Все місто горить
Теплим, молочно-медовим.
Поруч невидимий плескіт Дніпра -
Вічна і ніжна моя колискова.
Місто-човен у браму ночі вплива,
Стає чарівним якимсь, загадковим,
Позіхає, дихає вільно,
Із задоволенням дріма...
Піду собі й я.
Тссс...
Нехай моє місто відпочива.
Вечiр
© Copyright: Наталья Днепровская, 2015
Свидетельство о публикации №115022403398
Свидетельство о публикации №115022403398
Рецензии
Прекрасная сказка!
Очень узорная и нежная. Переливается плавностью строчек и сверканием вольности стиля.
Виктор Роскошный 22.04.2018 20:09 • Заявить о нарушении
Очень узорная и нежная. Переливается плавностью строчек и сверканием вольности стиля.
Виктор Роскошный 22.04.2018 20:09 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.