Моя Вкраїна на коліна не впаде!
Нас не зламати – ні полякам, ні Росії.
І буде воля, буде щастя, буде все…
Ми відвоюємо всі заповітні мрії.
За дикий крик душі, за жінчин плач –
Бо чоловік не вернеться додому,
За мамину молитву, її розпач –
Син більш не пожаліє її втому,
За чистоту простих дитячих сліз –
Батьків посеред вулиці схопили,
За німоту і відчай тих облич,
Що до сьогодні навіть не дожили.
Матінко моя, пробач мене!
За те, що ти тоді отак чекала.
За всі тривоги і молитви до небес.
Пробач! Проте я ж мусила… я знала.
Якщо не я, то хто її спасе –
Мою Вкраїну… ту, що завжди в путах.
І поки пісня лине до небес,
Моя Вкраїна вистоїть всі муки!
02.07.14
Моя Вкра1на...
© Copyright: Инна Омут, 2015
Свидетельство о публикации №115022411629
Свидетельство о публикации №115022411629
Рецензии