Зкороченими темпами життя
Лунає подих почуттів.
Ще ти, чарівне забуття
Лишайся тут, з ким ти хотів.
Ще так далеко до кінця,
А втім, так мало часу,
Немовби пензликом митця
Намалювати істинну прикрасу.
Не всяк спроможен зберегти
Все те, що з острахом здобуто.
Ще спробуй ліпше відійти
Від того, ким було тебе прикуто.
Не холодом грітися ми звикли,
Без остраху радіємо ві сні.
Із щирістю всі таємнці зникли
Лиш поруч, з тим, з ким залишаємось дітьми.
Чар вне забуття
© Copyright: Алексеенко Елена, 2015
Свидетельство о публикации №115022300867
Свидетельство о публикации №115022300867
Рецензии