Третій вимір, галактика інша.
Так, здається, воно звучить,
Коли серце колотиться швидше
І безпричинно ось так кричить.
Переливає з пустого в порожнє,
Перемальовує щастя в сум.
Робить із впевнених у собі тривожних
І легко впускає в артерії струм.
Що воно здатне зробити опісля:
Зрадити віру, кинути в брухт?
Позабирати улюблені крісла,
Бомбами знищити залишки бухт?
Що тобі нишком врятувати під силу,
Те залиши як спомин у серці.
Темінь минулої ночі просила
Їй залишити одне лиш люстерце.
Третій вимір, галактика інша
Та, здається, вже тут кінець.
Тут помаленьку зникає тиша,
Сили всі зводяться нанівець
Воно
© Copyright: Яна Сыса, 2015
Свидетельство о публикации №115022201012
Свидетельство о публикации №115022201012
Рецензии
