Хлопчику мій маленький,
янголе світлий мій,
поворушись легенько
хоч би тріпочком вій
хоч безіменним пальцем,
бровою поведи,
трішки світни рум'янцем
і ні за ким не йди.
чорта жени і бога
і повертай назад
то не твоя дорога,
хоч би і в райський сад
зглянься на мене, сину
світлая голова...
дайте мою дитину!
моя була жива!
любчику мій єдиний
сонце моє ясне
як я скажу дитині-
тато же вже не просне
де я іще почую
як ти мене любив
замість щита цілую
тріснутий об'єктив...
21.02.2015
RIP
© Copyright: Елена Соколан, 2015
Свидетельство о публикации №115022111043
Свидетельство о публикации №115022111043
Рецензии