Заквітнуть квіти,одна дорога...
Зростають діти,одна тривога.
Запахом світла,запахом тиші,
Лунає голос до нас від Бога.
Краплини сонця,струмком лунають,
Завжди є віра,де Бога знають.
Зринає стогін,душа дзюркоче,
Та тихий шепіт,у вуха вскочить.
Здригнеться знову,серце коханням,
Заквітне квітка весною рання.
І тихо спогад немов лебідка,
Влетить у серце,надії квітка.
Зайде словами,поранить руки
І запах миру потрапить в муки.
Та білий одяг,квітчаний долу,
Сонцем надії,малює коло.
Лунає голос,до нас від Бога,
Одна надія...одна дорога.
(Понкратова.О.В.)
Одна дорога
© Copyright: Лена Грама, 2015
Свидетельство о публикации №115022012025
Свидетельство о публикации №115022012025
Рецензии