Когда ты на дне лежишь

Когда ты на дне,
лежишь
умиротворённый безысходностью,
и остается только ждать с моря погоды,
сохранять силы,
и мастерить паруса
для попутного ветра везения,
и времени весла.
А судьба еще больше зажимает тебя -
в тисках,
и обрабатывает, словно деталь на станке.
Тогда, начинаешь ценить единое пространство свободы
что еще осталось,
за порогом, которого, выключаешь сознание языков, свет,
впадая в сон,
как в другое измерение существования,
где сновидения - плюют на законы Земной жизни,
но они всего лишь обрезки кинофильмов,
что вне монтажа сознания,
в которых видишь то, что не попало на премьеру осмысления,
что осталось за кадром бытия,
к чему добираешься подсознательными подвесными мостами,
которые объединяют сознание с неизвестностью...
А под утро,
ум наиграется детскими шалостями из снов,
и с черного хода, посетителям -
он закрывает дверь души.
И ты просыпаешься, для изменений,
потому что люди рождены именно для этого,
пробужденное человечество должно думать,
и из малой искры идеи -
вызывать эффект перезагрузки,
и будущее обновление -
общества и Неба,
начиная с собственных правил,
с которыми вступят в гармонию другие,
делая шаг с самого себя...

***
Микола Істин

Коли ти на дні,
лежиш
умиротворений безвиходом,
і залишається лише чекати з моря погоди,
зберігати сили,
і майструвати вітрила
для попутного вітру везіння,
і часу весла.
А доля ще більше затискає тебе -
в лещатах,
і обробляє наче деталь на станку.
Тоді, починаєш цінувати єдиний простір свободи
що ще залишився,
за порогом якого, виключаєш свідомість мов світло,
впадаючи в сон,
як в інший вимір існування,
де сновидіння - плюють на закони Земного життя,
але вони всього лише обрізки кінофільмів,
що поза монтажем свідомості,
в яких бачиш те що не потрапило на прем"єру осмислення,
що залишилося за кадром буття,
до чого добираєшся підсвідомими підвісними мостами,
котрі поєднують свідомість з невідомістю...
А під ранок,
розум награється дитячими пустощами зі снів,
і з чорного входу, відвідувачам -
він закриває двері душі.
І ти прокидаєшся, для змін,
бо люди народжені саме для цього,
людство пробуджене думати,
і з малої іскри ідеї -
спричиняти ефект перезавантаження,
і майбутнє оновлення -
суспільства і Неба,
починаючи з власних правил,
з якими набудуть гармонії інші,
роблячи крок із себе...