Картонное сердце... Из Елены Каминской

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/02/14/8302



Картонка – сердце у тебя, открытка…
Февраль в воде… и чувства тоже тонут.
Когда-то были – два крыла…забыто,
И ты ушёл... одна – что прутик тонкий…

Но он стальной, хоть жизнь не бесконечна.
Надежда мне дана Ассолью лично.
Моя любовь – что Афродиты – вечна,
А веры светлый луч – от Беатриче!

Ты не грусти, картонный мой и прошлый,
Я сберегаю валентинки наши.
Они согреют зимней ночи прошву,
Огонь поддержат, чтобы не был зряшным.

А догорят – развею пепел с ветром,
С ладоней я сотру всю жизнь с тобою!
Чувств Афродиты необъятны недра,
Они картонному не верят сбою!


Оригинал:


Картонне серце у тобі, картонне…
З водою - лютий… Почуття вже тоне.
Були колись, мов два крила – забуто,
І ти пішов… А я сама – що прутик…

Та він сталевий, не зігнеться долі.
В мені – надія з ніжних рук Асолі,
В мені - кохання Афродіти - вічне,
А світлу віру – Беатріче зиче!

Ти не сумуй, картонний мій, вчорашній,
Я зберігаю Валентинки наші.
Вони зігріють у морозні ночі,
Вогонь підтримають в душі жіночій.

А як згорять, розвію попіл з вітром,
З долонь своїх життя з тобою витру!
В мені – кохання Афродіти – щире,
Воно картонному - ніяк не вірить!