Кай и Герда

Окнам по-зимнему мокро,
Льдина в кранах твердеет.
Вечер умрёт и вскоре
Кай не узнает Герду.

Перед обладателем раны:
Честные, святые и открытые...
Молится кто-то в тумане,
Чтобы птенцы были сытыми.

Кто-то под знаменем льва
Ветру дарует косы.
А Снежная Королева
Идёт по пустоши бОсая.

Можно, уже извне -
Слышишь: гроза уж промчалась,
Видишь: в печальном челне -
Герда, в поисках Кая.


Олена Максименко
Вірші зі збірки

Вікнам зимно і мокро,
Крига у кранах твердне.
Вечір помре, і вкотре
Кай не впізнає Герду.
 
Під обладунком рани,
Чесні, святі й відкриті.
Молиться хтось в тумані,
Щоби птахи були ситі.
 
Хтось під знаменом лева
Вітру дарує коси.
А Снігова Королева
Йде по пустелі боса.
 
Можна уже назовні -
Чуєш: грози немає.
Бачиш: в самотнім човні -
Герда шукає Кая.


Рецензии
Очень близко к сказке! Наталья.

Олег Гончаренко 2   19.02.2015 13:16     Заявить о нарушении
Спасибо, откуда Вы такой умный взялись, просто читать Вас такое удовольствие просто не передать, с уважением и теплом, Наталья.

Наталья Беляева Ерух   19.02.2015 13:37   Заявить о нарушении
Я безграмотный, Наталья.
Мои литературные герои,
люди которых я знаю, или знал.
Я никого не придумываю.
Всё как есть. Спасибо за комплимент.

Олег Гончаренко 2   19.02.2015 13:43   Заявить о нарушении