От i птицi Рамо

 

От і...
Птиці Рамо...
Появилися раптом у пам'яті, і...

Шурхотливою зграєю,  знов полетіли кудись будь-куди...
Де і ми, 
разом з вщент екзальтованим  залом
надихались єдиним  жаданням челестним.
 
А ти 
...ти притиснулась щільно до мене,
і так жадібно, з вершка балкона,
поглинула в пальці великого,що трепотіли 
крилами 
над 
клавішами...
 
Тож ...і я,
висковзав разом з музикою
в дикі стежі свідомості... 
Після —
заринав, поринав, утікав 
у своє
без слов в весне. 

А-а-а! 
Цією от ніччю! 
Не знаючи, де ти, та з ким ти...
Малюю на клаві сердечка...   

А птахи ненаситні Рамо 
все клекочуть і рвуться порсаючись безліччю чорною справді туди... 
Де   
нема
нас.   

...А після, зникають в проваллях моєї довбешки.

 З хворлінням.


Рецензии
Не хворійте, Іцхаке!
Хай летять птахи додому!))
Хай лишаються тільки крила Ваших рук над клавішами!)
З привітанням із Запоріжжя, Світлана.

Соловей Заочник   16.02.2015 23:14     Заявить о нарушении
Постараюсь...
Спасибо.

Ицхак Скородинский   18.02.2015 00:13   Заявить о нарушении