Кохана любов коханолюби поэтоздравление ко дню свя

 НА ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА –
 від неСвятого ВАЛЕНТИНА,
 Вам ексклюзивне ПОБАЖАННЯ
 як поетичне ВІНШУВАННЯ:

 З часів прадавнього ще Рима –
 Любов в пошані у БугРима.
 Якщо ж Сам Валентин вітає,
 то він пророче Вам бажає:
 Кохання, Щастя й Благодаті, –
 в Душі, у Серці, в рідній ХАТІ!...

 Валентин В. БугРим, коханолюб, академік, доктор філософії, громадський діяч,   Посол миру, історик, поет / публіцист, іменний нащадок Святого Валентина

 ПРО  КОХАНУ ЛЮБОВ (КОХАНОЛЮБІВ)...?...!!!
 Епічна лірично-естетично-соціальна  мультимедійна ПОЕМА
(читати прямо вниз та зліва направо)

 Коли Людина покохає, –                Намалюй мені ЗОРІ
 то в організмі вона має         в особистім просторі,
 велику кількість ендорфіну, –         в Душі й Серці – мойого
 подібний до морфіну/кокаїну...         для Кохання – твойого!
 
ЧЕРВОНЕ СЕРЦЕ — СИМВОЛ  КОХАННЯ/ЛЮБОВІ

 КОХАННЯ – це почуттєво-пристрасний та емоційно-збуджений стан або дія  Людини  до Людини, що проявляються у глибокому внутрішньому духовному та інтимному потягові до вподобаної особи.

То що ж Людині є  Кохання?
Є відповідь тут без вагання,
бо – це насправді поєднання
Душі і Серця, Серця і  Душі,
які в обох – спорідненіші!

   Любов – поняття загальнішого значення, що проявляється в щиросердечній прихильності Людини до Людини, до Бога («Божа любов»), тварин, рослин, речей/товарів (одягу, мобільних телефонів, меблів ...) тощо.

                Любов – то Дружба є фактична,
                буває часом і практична,
                а інколи – й теоретична,
                оригінальна і незвична...

   У Словниках, як не дивно, тлумачення  Кохання і Любові, як правило, є  традиційно компілятивним, має синонімічний підхід, тобто за змістом вони не розрізняються. Як на автора, то це дуже близькі поняття, але не зовсім тотожні. Тому що, Кохання,окрім, духовно-емоційного, має тілесний та пристрасний зміст, а Любов може і не мати інтимного контексту.

   Отже... Кохання – це емоційне відчуття схожості чи спорідненості Душ, чуттєво-пристрасні та інтимні еротико-сексуальні взаємини Людей...

   А  Любов – щиросердечний прояв і дружній  потяг Людини до Людини, до фауни, флори, товарів і послуг, мистецтва ... 

 
   (ТУТ)Пам’ятник закоханим Ліхтарям. Автор Вол. Белоконь. м.Київ
    Майдан Незалежності. 14 лютого 2009 р.

   Кохати можна лише Людину, а любити Людину, тварину, рослин; автомобілі, меблі, телепрограми, коштовності, скульптури і т.д. 
      Любов може переростати у Кохання...

Кохання Сонцем зігріває,
Любов гріхи всі відпускає,
        Любов Коханню все прощає,
        Кохання й про Любов подбає,
    Любов минула не буває, –
        якщо в тобі Любов палає!!!

   КОХАНА ЛЮБОВ – це сімбіозна вершина ЛЮДСЬОГО КОХАННЯ і ЛЮБОВІ, що продукує і характеризується нетлінною взаєможагою, неможливістю жити і бути один без одного, альтруїзмом, духовною спорідненістю, унікальною еротично-сексуальною гармонією взаємин, обопільною естетичною насолодою...
Пропоную і давайте  таких  Людей надалі  називати:КОХАНОЛЮБ і    КОХАНОЛЮБКА – КОХАНОЛЮБИ...
                Дорогі КОХАНОЛЮБИ –
унікальні Ви є ЛЮДИ!
Ваші Душі, Ваші Вроди –
Еталон Краси Природи,
                що не вийде в Світі з Моди...!...         
Красу можна розглядати як своєрідну характеристику Людини, різних  об’єктів, які наділені вродливістю і гарністю (тіла, лиця, фігури, форми, речей, вигляду), привабливістю (гармонійне поєднання, фотогенія), досконалістю (пропорційність), що приносить відчуття приємності і задоволення та втіхи. Краса є важливим складником сприйняття Людини Людиною та світу, оскільки приносить естетичну насолоду. Ідеал краси як взірець (еталон), яким захоплюються і обожнюють, в залежності від особливостей сприйняття краси, в кожній культурі є своєрідно-різним чи специфічно-конкретним. Безперечно, що краса є домінантним фактором продукації Любові і Кохання. Необхідно, звісно, розрізняти внутрішню Красу (духовність, сумлінність, альтруїзм, турботливість, милосердність, співпереживання, жертовність, невинність, порядність тощо) і зовнішню Красу (вродливість, симпатичність, привабливість, інше), а також Природню красу (вроджена) і набуту Красу (досягнута штучними засобами).
 
   (ТУТ Сальвадор Виньєгра і Лассо Веги. Перший поцілунок. 1891 р.
   Єва, послухавшись Змія, спокушає Адама...

 Мені давно вже стало ясно: Кохання СВІТ весь порятує!
 КРАСА  і давня, і сучасна Кохання все живе нуртує!
 не в змозі Світ урятувати!? – Любов народжує ЖИТТЯ!
 За МАЙБУТТЯ його подбати! ЛЮБОВ основа є БУТТЯ!!!

 Кохання має всі відтінки,         Є стимулятор допамін
 Сіринки різні і білинки. і низка всіх амфетамін,
 У фільмі їх аж п’ятдесят,         від них буває ейфорія,
 вони Його не затьмарять.         фактично – хімія у дії.

 Коханої Любові Феромони –         Кохання Хімія є безперечна!
 Бунтівники оті Гормони, Любові Математика доречна?
 не ВСЕ тут хімія Кохання, Маймо ж ми таке єднання –
 хоча і  Мозку є втручання. для Любові й для Кохання!?

 У житті є й Однолюби – Є й такі ще Однолюби:
 досить специфічні Люди: Хто Себе Самого любить.
 бо Вона Його Кохає, Це – Кохання Однолюбне,
 Він на Іншу поглядає; є воно зовсім не модне!
 чи Її Він лиш Кохає, Бо один тоді страждає
 а Її ж це не проймає? та всіх інших проклинає...
          
                Як-то бути, як же жити?
           Одне одного терпіти?
 
 Всі права бере Любов, Станьте, як Кохані Люди!
 нагадать Коханню знов, Все Кохане тоді буде!
 що є скрізь Коханолюби! Ви позбавитесь Страждання
 Схаменіться, Однолюби! і настане Вік КОХАННЯ!!!

Кохання є як вподобання,
цебто – оте причарування,
        і, звісно, що є всевизнання.

Кохання є як пожадання,
        тобто – тілесні намагання,
обох зусилля й домагання.

        Романтика ота Кохання, –
        це – ревнощі, страждання,
всілякі спільні забагання...

 Подружньо-гендерне Кохання, Милосердне ж є кохання, –
 Жін-Чоловіче постарання, на Добро всі націляння:
 щоби укупі разом жити – Зло воно перемагає,
 Діток родити і ростити! Всіх лікує, всіх втішає...

 Кохання є альтруїстичне, В Коханні завше намагання –
 а у пориві – романтичне. прихильності і спілкування.
 І, звісно, є реалістичне Любовна поведінка – спільна
 і не буває прагматичне.        і пристрасть тільки обопільна.

 Кохання – це є віддавання, Любов, Кохання і Краса,
 без розрахунків дарування, щоб не текла з очей роса:
 Духовна єдність і турбота, є в нас Надія і Відрада –
 які не мають завжди квоти. це СуперТрійця – ця Тріада!?

 Та ні Краса, ані Кохання Хоча Любов, Краса, Кохання –
 не дали втішні Сподівання: оці Людини обертання,
 Мир у Європі встановити – та – для Душі вони і Серця.
 Дорослі хочуть Його й Діти. А Розум є сповна для герця.

 Бо у Коханні і в Любові – У Нормандськім, у Форматі
 Він і Вона втрачають мову. спершу не були в захваті.
 А Розум в змозі розсудити Та ЄвроЛідери зійшлися
 Що? Де? Коли? І як робити? і всі за Розум узялися!

 Розум став перемагати,         Коли МИР – то для Кохання,
 зміг Події осягати:         щонайліпший Час зізнання:
 щоби МИР був в Україні, Почуттів, Емоцій шквал –
 після Мінська – навіднині! у чим менший інтервал!

 
   (ТУТ) Пам’ятник Закоханим (Поцілунок Студента і Студентки) у м. Харкові.
   Автор Дм. Іванченко. 2002 р.

 Хай же буде так тривало, Будьте ж Розум і Кохання
 бо Любові Часу мало.         аж від Рання й до Остання!
 Всі Його не помічають, – Дарімо Любов Кохану,
 у цей Час вони Кохають! може, знану і незнану!!

Щоб ВОНИ лиш розквітали, –
                БЛАГОДАТЬ нам дарували!!

        РОЗУМ маймо при собі
        у Коханні, в Боротьбі!!!
        Щоб були КОХАНОЛЮБИ
        у Житті, в РОДИНАХ – В С Ю Д И...!?!...

      11-12.14 лютого 2015 р. м. Київ
 
              P.S.:Ілюстрацію спробуємо додати пізніше.