Л. Костенко. Окружи меня, лес, как в легенде...

Лина Костенко, украинская поэтесса

(вольный перевод)

Окружи меня, лес, как в легенде о князе Хетага,
когда конь был убит и он сам еле шёл, еле брёл.
Окружи меня, лес! Остановится пусть вся ватага,
пусть ударится злобой о корни высоких берёз!

Я побуду с тобою. Я тихо с тобою побуду.
Наклонись же ко мне, дай мне ягодок малую горсть.
Посмотрю я на солнце. Поклонюсь я знакомому дубу,
здесь мне рады, и здесь - я хозяйка давно, а не гость.

А погоня пусть ждет… Они толстые, жадные, злые…
Никуда я не денусь. Я долю свою приму.
А когда же я к ним беззащитная выйду, -
они все убегут… И сами не смогут сказать почему…

Февраль, 2015 г.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Оригінал

Обступи мене, ліс, як в легенді про князя Хетага,
коли й кінь був убитий, і він уже ледве брів.
Обступи мене, ліс! Хай зупиниться вся ця ватага,
хай удариться люттю об спокій твоїх стовбурів.

Я побуду з тобою. Я тихо з тобою побуду.
Нахилися до мене і дай мені жменьку суниць.
Подивлюся на сонце. Поклонюся знайомому дубу.
Розпитаю, як справи у сосен, у звірів и птиць.

Хай погоня підожде, усі ці жорстокі і тлусті.
Я нікуди не дінусь. Я долю свою прийму.
А коли я, беззбройна, їм потім вийду назустріч,
то вони позадкують, самі не знають чому.