На батьківський вернувся я поріг,
Мої останні тут причали.
За хатою видніється обліг
І верби, що мене стрічали.
Як завжди бачу схилені тини,
Підправить їх - моя потреба;
Не збереглись, на жаль, млини,
Що крилами чесали небо.
Низько поклонюся своїй долі
За можливість бачить рідний край.
В пшеницях некошенного поля
Чую голос - нас не забувай.
Батькiвський порiг
© Copyright: Микола Попович, 2015
Свидетельство о публикации №115021304824
Свидетельство о публикации №115021304824
Рецензии