Лиш рідний край дає снагу і силу.
Я кожен рік вертаюся сюди,
Щоб поклонитись батьківським могилам,
Напитися криштальної води.
Широкий шлях і долю і ріднім краї
Розпочали мої стежки малі,
В шаленім буйстві молодого маю
Я чую поклик рідної землі.
Дніпровські плавні і глибінь блакитна
Завжди у снах з'являлися мені,
Бо тільки тут душа моя розквітне
І яблунею стане по весні.
***
© Copyright: Микола Попович, 2015
Свидетельство о публикации №115021304750
Свидетельство о публикации №115021304750
Рецензии