Спускаюсь стежкою до яру -
Немає кращої пори,
Коли горить калина жаром
І в жовтих шапках явори.
В задумі верби, наче вдови,
Скидають золото в ріку,
Берізки в шовковій обнові,
Мов балерини у танку.
Гойдає вітер, як намисто,
Густу на схилах дерезу;
І небо вистоянне чисто
Перетворилось в бірюзу.
Уклін вам, придніпровські кручі,
Гаї осінні і сади,
Тепер ніщо нас не розлучить,
Я буду з вами назавжди.
Мелодii осенi
© Copyright: Микола Попович, 2015
Свидетельство о публикации №115021206487
Свидетельство о публикации №115021206487
Рецензии