Коли в дитинстві серед ночі
Я прокидався у кошмарнім сні,
Ласкаві материнські очі
Давали впевненість мені.
І не забудуться ніколи
Ті очі лагідні, сумні,
Коли закінчував я школу
І був в далекій стороні.
Я, молодий і необачний,
Не раз засмучував її,
Вона ж завжди могла пробачить
Усі пригрішення мої.
І очі сповнені до краю,
Теплом, усмішкою, добром
Завжди зоріли. Але знаю -
Ніколи не світились злом.
Материнськi очi
© Copyright: Микола Попович, 2015
Свидетельство о публикации №115021206344
Свидетельство о публикации №115021206344
Рецензии